відмогти

відмогти́

дієслово доконаного виду

відібрати

розм., рідко

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відмогти — ВІДМОГТИ́ див. відмага́ти. Словник української мови у 20 томах
  2. відмогти — ВІДМОГТИ́ див. відмага́ти. Словник української мови в 11 томах
  3. відмогти — Відмагати, -гаю, -єш сов. в. відмогти, -можу, -жеш, гл. Отнимать, отнять. Почав пан хату відмагати: десь прикупив сем'ю людей, то треба було хати. МВ. І. 44. Словник української мови Грінченка