відмучити

відму́чити

дієслово доконаного виду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відмучити — ВІДМУ́ЧИТИ, у́чу, у́чиш, док., розм. 1. кого. Закінчити, перестати мучити. Помер Аринин маляр. Одмучив її, сердешну (Василь Шевчук); Відмучився [батько], а головне, відмучив бідне дитя (Є. Кононенко). 2. що. Словник української мови у 20 томах