відмічення

відмі́чення

іменник середнього роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відмічення — -я, с. Дія за знач. відмічати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. відмічення — ВІДМІ́ЧЕННЯ, я, с. Дія за знач. відмі́тити і відмі́титися 1. М. Грушевський у праці про віршування зазначав і цікаве графічне відмічення цезури комою (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах
  3. відмічення — ВІДМІ́ЧЕННЯ, я, с. Дія за знач. відмі́тити й відмі́титися 1. Словник української мови в 11 томах