1. Словник української мови у 20 томах

відмічення

ВІДМІ́ЧЕННЯ, я, с.

Дія за знач. відмі́тити і відмі́титися 1.

М. Грушевський у праці про віршування зазначав і цікаве графічне відмічення цезури комою (з наук. літ.);

Першим етапом у роботі з програмою автоматичного перекладу текстів є відмічення слів або рядків, які повинні бути перекладені (з навч. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відмічення — відмі́чення іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. відмічення — -я, с. Дія за знач. відмічати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. відмічення — ВІДМІ́ЧЕННЯ, я, с. Дія за знач. відмі́тити й відмі́титися 1. Словник української мови в 11 томах