відпровадити

Значення в інших словниках

1. відпровадити — див. відпроваджувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
2. відпровадити — ВІДПРОВА́ДИТИ див. відпрова́джувати. Словник української мови у 20 томах
3. відпровадити — відпрова́дити провести, відвести (ср, ст): Дівчина, звичайно, нічого не скаже, їй приємно, що хлопець, тим більше з провінції, такий елєґантний, хоче її відпровадити. Лексикон львівський: поважно і на жарт
4. відпровадити — відпра́вити (спрова́дити) / відправля́ти (спрова́джувати) на той світ кого. Позбавити життя кого-небудь; згубити, убити когось. Так подивитися на нього (полковника) — ангельської доброти чоловік, а скільки людей, собака, на той світ відправив (В. Фразеологічний словник української мови
5. відпровадити — ВЕСТИ́ (спрямовувати рух кого-небудь, допомагати або примушувати йти куди-небудь), ПРОВА́ДИТИ, ПРОВОДЖА́ТИ, ПРОВО́ДИТИ, ПРИВО́ДИТИ (зі собою); ВВО́ДИТИ (УВО́ДИТИ), ЗАВО́ДИТИ, ВПРОВА́ДЖУВАТИ (УПРОВА́ДЖУВАТИ), ЗАПРОВА́ДЖУВАТИ (в межі чогось); ВИВО́ДИТИ... Словник синонімів української мови
6. відпровадити — ВІДПРОВА́ДИТИ див. відпрова́джувати. Словник української мови в 11 томах
7. відпровадити — Відпроваджувати, -джую, -єш сов. в. відпровадити, -джу, -диш, гл. 1) Отправлять, отправить, отсылать, отослать, отвести; спроваживать, спровадить, прогнать. Завтра відпровадить у Прилущину двісті жолнірів, щоб вони спалили Ржавець. Стор. МПр. 99. Словник української мови Грінченка