відсвіжувати

відсві́жувати

дієслово недоконаного виду

рідко

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відсвіжувати — -ую, -уєш і рідко відсвіжати, -аю, -аєш, недок., відсвіжити, -жу, -жиш, док., перех. 1》 Робити свіжим, чистим, прохолодним (повітря). || Охолоджувати, освіжати кого-, що-небудь. || Животворно діяти на рослинність, природу (про вологу і т. ін.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. відсвіжувати — ВІДСВІ́ЖУВАТИ, ую, уєш, рідко ВІДСВІЖА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ВІДСВІЖИ́ТИ, жу́, жи́ш, док. 1. кого, що. Робити свіжим, чистим, прохолодним (повітря). Ані вітрець не подув, щоби відсвіжити повітря (І. Франко); // Охолоджувати, освіжати кого-, що-небудь. Словник української мови у 20 томах
  3. відсвіжувати — відсвіжувати 1. відновлювати (перев. свіжість хлібо-булочних виробів)(ср, ст): Бабця, як черствів хліб, завивала в мокру шмату, давала до гор'ячої братрури і так відсвіжувала (Авторка)... Лексикон львівський: поважно і на жарт
  4. відсвіжувати — ОЖИВЛЯ́ТИ (відтворювати знову в пам'яті — про минуле, забуте, мрії, чий-небудь образ і т. ін.), ВІДЖИВЛЯ́ТИ, ВІДСВІ́ЖУВАТИ, ВІДРО́ДЖУВАТИ, ВІДНО́ВЛЮВАТИ, ОЖИ́ВЛЮВАТИ рідше, ВОСКРЕША́ТИ уроч. — Док. Словник синонімів української мови
  5. відсвіжувати — ВІДСВІ́ЖУВАТИ, ує, уєш і рідко ВІДСВІЖА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ВІДСВІЖИ́ТИ, жу́, жи́ш, док., перех. 1. Робити свіжим, чистим, прохолодним (повітря). Ані вітрець не подув, щоби відсвіжити повітря (Фр. Словник української мови в 11 томах