відсвіжувати
відсвіжувати 1. відновлювати (перев. свіжість хлібо-булочних виробів)(ср, ст): Бабця, як черствів хліб, завивала в мокру шмату, давала до гор'ячої братрури і так відсвіжувала (Авторка)
2. за допомогою деталей та аксесуарів робити яскравішим, виразнішим, ефектнішим (про одяг)(ср, ст): Для дому були скромні, але зі смаком пошиті суконки, обов'язково з білим або кремовим коміром і манжетами. “Це відсвіжує”, – казала Бабця. “Відсвіжував” також французький “руж”, мабуть, єдина косметика, якою Бабуня до кінця життя делікатно припудрювала щічки (Крушельницька)
3. пригадувати (ст): Вони відсвіжували веселі і сумні пригоди молодості, сміючися з одних і з других (Франко)
Джерело:
Лексикон львівський: поважно і на жарт
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- відсвіжувати — відсві́жувати дієслово недоконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
- відсвіжувати — -ую, -уєш і рідко відсвіжати, -аю, -аєш, недок., відсвіжити, -жу, -жиш, док., перех. 1》 Робити свіжим, чистим, прохолодним (повітря). || Охолоджувати, освіжати кого-, що-небудь. || Животворно діяти на рослинність, природу (про вологу і т. ін.). Великий тлумачний словник сучасної мови
- відсвіжувати — ВІДСВІ́ЖУВАТИ, ую, уєш, рідко ВІДСВІЖА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ВІДСВІЖИ́ТИ, жу́, жи́ш, док. 1. кого, що. Робити свіжим, чистим, прохолодним (повітря). Ані вітрець не подув, щоби відсвіжити повітря (І. Франко); // Охолоджувати, освіжати кого-, що-небудь. Словник української мови у 20 томах
- відсвіжувати — ОЖИВЛЯ́ТИ (відтворювати знову в пам'яті — про минуле, забуте, мрії, чий-небудь образ і т. ін.), ВІДЖИВЛЯ́ТИ, ВІДСВІ́ЖУВАТИ, ВІДРО́ДЖУВАТИ, ВІДНО́ВЛЮВАТИ, ОЖИ́ВЛЮВАТИ рідше, ВОСКРЕША́ТИ уроч. — Док. Словник синонімів української мови
- відсвіжувати — ВІДСВІ́ЖУВАТИ, ує, уєш і рідко ВІДСВІЖА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ВІДСВІЖИ́ТИ, жу́, жи́ш, док., перех. 1. Робити свіжим, чистим, прохолодним (повітря). Ані вітрець не подув, щоби відсвіжити повітря (Фр. Словник української мови в 11 томах