1. Орфографічний словник української мови

відсторонювати

відсторо́нювати

дієслово недоконаного виду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відсторонювати — див. відстороняти. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. відсторонювати — ВІДСТОРО́НЮВАТИ див. відстороня́ти. Словник української мови у 20 томах
  3. відсторонювати — див. усувати Словник синонімів Вусика
  4. відсторонювати — ВІДШТОВХНУ́ТИ (штовхаючи, різким рухом віддалити кого-, що-небудь), ВІДІПХНУ́ТИ, ВІДКИ́НУТИ, ВІДТРУ́ТИТИ, ВІДСТОРОНИ́ТИ. — Недок.: відшто́вхувати, відпиха́ти, відкида́ти, відтру́чувати, відсторо́нювати. Батько відштовхує від себе задачник (Ю. Словник синонімів української мови
  5. відсторонювати — ВІДСТОРО́НЮВАТИ див. відстороня́ти. Словник української мови в 11 томах