відсторонювати
відсторо́нювати
див. відстороняти.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- відсторонювати — відсторо́нювати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- відсторонювати — ВІДСТОРО́НЮВАТИ див. відстороня́ти. Словник української мови у 20 томах
- відсторонювати — див. усувати Словник синонімів Вусика
- відсторонювати — ВІДШТОВХНУ́ТИ (штовхаючи, різким рухом віддалити кого-, що-небудь), ВІДІПХНУ́ТИ, ВІДКИ́НУТИ, ВІДТРУ́ТИТИ, ВІДСТОРОНИ́ТИ. — Недок.: відшто́вхувати, відпиха́ти, відкида́ти, відтру́чувати, відсторо́нювати. Батько відштовхує від себе задачник (Ю. Словник синонімів української мови
- відсторонювати — ВІДСТОРО́НЮВАТИ див. відстороня́ти. Словник української мови в 11 томах