відучення

віду́чення

іменник середнього роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відучення — ВІДУ́ЧЕННЯ, я, с. Дія за знач. відучи́ти. Підійдіть до процесу відучення себе від солі планомірно (з наук.-попул. літ.); Проблема відучення дитини від спільного з батьками сну аж ніяк не надумана (з навч. літ.); Відучення від паління. Словник української мови у 20 томах