візникування

візникува́ння

іменник середнього роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. візникування — -я, с. Заняття за знач. візникувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. візникування — ВІЗНИКУВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. візникува́ти. Від хліборобства переходять [селяни] на роботи, не зв'язані з фізичною працею: на крамарство, візникування (В. Гжицький); Наприкінці XVIII–XIX ст. набув розповсюдження новий вид заняття – візникування. Словник української мови у 20 томах
  3. візникування — ВІЗНИКУВА́ННЯ, я, с. Заняття за знач. візникува́ти. Від хліборобства [селяни] переходять на роботи, не зв’язані з фізичною працею: на крамарство, візникування (Гжицький, У світ.., 1960, 6). Словник української мови в 11 томах