1. Словник української мови у 20 томах

візникування

ВІЗНИКУВА́ННЯ, я, с.

Дія за знач. візникува́ти.

Від хліборобства переходять [селяни] на роботи, не зв'язані з фізичною працею: на крамарство, візникування (В. Гжицький);

Наприкінці XVIII–XIX ст. набув розповсюдження новий вид заняття – візникування. На відміну від чумацтва воно мало переважно форму додаткового заробітку (з наук.-попул. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. візникування — візникува́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. візникування — -я, с. Заняття за знач. візникувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. візникування — ВІЗНИКУВА́ННЯ, я, с. Заняття за знач. візникува́ти. Від хліборобства [селяни] переходять на роботи, не зв’язані з фізичною працею: на крамарство, візникування (Гжицький, У світ.., 1960, 6). Словник української мови в 11 томах