вікота
вікота́
іменник жіночого роду
стародавність
рідко
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- вікота — ВІКОТА́, и́, ч., рідко. Стародавність. Всюди у Свідзинського – уповільнений темп вікоти, де під вічним сонцем “стомлено ступає древній віл” (із журн.). Словник української мови у 20 томах