1. Орфографічний словник української мови

вільновідпущеник

вільновідпу́щеник

іменник чоловічого роду, істота

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вільновідпущеник — -а, ч., іст. Раб, підневільний, якого господар відпускав на волю. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. вільновідпущеник — ВІЛЬНОВІДПУ́ЩЕНИК, а, ч., іст. Той, кого відпущено, звільнено від рабства. Найвизначнішим з філософів III ст. до н. е. був філософ Біон, син ольвійського вільновідпущеника (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах
  3. вільновідпущеник — ВІЛЬНОВІДПУ́ЩЕНИК, а, ч., іст. Те саме, що вільновідпу́щений. Найвизначнішим з них [філософів III ст. до н. є.] був філософ Біон, син ольвійського вільновідпущеника (Нариси стар. іст. УРСР, 1957, 258). Словник української мови в 11 томах