1. Орфографічний словник української мови

віолончеліст

віолончелі́ст

іменник чоловічого роду, істота

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. віолончеліст — -а, ч. Той, хто грає на віолончелі. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. віолончеліст — ВІОЛОНЧЕЛІ́СТ, а, ч. Той, хто грає на віолончелі. Неспокійний віолончеліст енергійно притиснув колінами віолончель (Олесь Досвітній); Ілля Лизогуб був відомим у свій час віолончелістом і композитором (з мемуарної літ. Словник української мови у 20 томах
  3. віолончеліст — ВІОЛОНЧЕЛІ́СТ, а, ч. Той, хто грає на віолончелі. Неспокійний віолончеліст енергійно притиснув колінами віолончель (Досв., Вибр., 1959, 368); Першу премію серед віолончелістів завоювала вихованка Московської консерваторії Наталія Шаховська (Мист., 3, 1962, 40). Словник української мови в 11 томах