1. Орфографічний словник української мови

віритися

ві́ритися

дієслово недоконаного виду

безос.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. віритися — -иться, недок., безос. Бути певним у правильності, правдивості чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. віритися — ВІ́РИТИСЯ, иться, недок., безос., кому. Бути певним у правильності, правдивості чого-небудь. Чомусь не вірилось, щоб Назіра теж була тут (Іван Ле); І тяжко віриться, що роки по наших душах протрублять (В. Стус); // Здаватися справжнім, істинним. Словник української мови у 20 томах
  3. віритися — ВІ́РИТИСЯ, иться, недок., безос. Бути певним у правильності, правдивості чого-небудь. Може, там десь.. і лунають сміх людський та голоси, але у се віриться мало (Коцюб., II, 1955, 324); Чомусь не вірилось, щоб Назіра теж була тут (Ле, Міжгір’я, 1953, 238). Словник української мови в 11 томах