1. Орфографічний словник української мови

віронька

ві́ронька

іменник жіночого роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. віронька — ВІ́РОНЬКА, и, ж. Пестл. до ві́ра¹ 1. Глянула, та й очам своїм віроньки не йму. Се ж мій братичок [братик] ріднесенький! (Марко Вовчок). Словник української мови у 20 томах
  2. віронька — не йня́ти / не пойня́ти ві́ри кому, чому і без додатка. Піддавати сумніву чиї-небудь слова, не вірити кому-, чому-небудь. — А ти не дуже йми віри людям. Я страшний тільки для ворогів (І. Фразеологічний словник української мови
  3. віронька — ВІ́РОНЬКА, и, ж. Пестл. до ві́ра¹ 1. Глянула, та й очам своїм віроньки не йму. Се ж мій братичок ріднесенький! (Вовчок, І, 1955, 19). Словник української мови в 11 томах
  4. віронька — Віронька, -ки ж. ум. отъ віра. Словник української мови Грінченка