віт

віт

іменник чоловічого роду, істота

війт

діал.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. віт — Начальник сільської громади, сільський староста [II,III] Словник з творів Івана Франка
  2. віт — ВІТ, а, ч., діал. Війт. – Ви гадаєте, що віта не найдемо, ми б з села на цілу околицю вітів настарчили, – не дарував Петро. – Та щось старший брат має на раді казати, – говорив війт (В. Стефаник). Словник української мови у 20 томах