віт
віт
іменник чоловічого роду, істота
війт
діал.
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- віт — Начальник сільської громади, сільський староста [II,III] Словник з творів Івана Франка
- віт — ВІТ, а, ч., діал. Війт. – Ви гадаєте, що віта не найдемо, ми б з села на цілу околицю вітів настарчили, – не дарував Петро. – Та щось старший брат має на раді казати, – говорив війт (В. Стефаник). Словник української мови у 20 томах