1. Орфографічний словник української мови

в'ялий

в'я́лий

прикметник

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. в'ялий — -а, -е. 1》 Який перестав бути свіжим, соковитим; зів'ялий (про рослини). 2》 перен. Те саме, що млявий. 3》 рідко. Те саме, що в'ялений. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. в'ялий — В'Я́ЛИЙ, а, е. 1. Який перестав бути свіжим, соковитим; зів'ялий (про рослини). Запахла осінь в'ялим тютюном (М. Рильський); Згадай же ти кохання наше, останній запах в'ялих трав (І. Словник української мови у 20 томах
  3. в'ялий — I в'яленький, в'ялісінький, в'ялуватий, зив'ялений, зав'ялий, зів'ялий, перев'ялений, перев'ялий, підв'ялений, підв'ялий, підсушений, прив'ялений, прив'ялий, пров'ялений, ялений II див. слабий Словник синонімів Вусика
  4. в'ялий — МЛЯ́ВИЙ (про людину — позбавлений жвавості, бадьорості), НЕПРОВО́РНИЙ, БЕЗТЕМПЕРА́МЕНТНИЙ, АНЕМІ́ЧНИЙ, В'Я́ЛИЙ, КВО́ЛИЙ розм., ПРОКВО́ЛИСТИЙ розм., СО́ННИЙ розм., НАПІВСО́ННИЙ (ПІВСО́ННИЙ) розм., ДЛЯ́ВИЙ діал.; АПАТИ́ЧНИЙ (який перебуває в стані апатії). Словник синонімів української мови
  5. в'ялий — В'ялий, -а, -е Вялый, увядшій. Лежить моя женишина, як тая квітка в'яла. Мет. 98. Викорениться, як в'яла риба. Ном. № 5354. Словник української мови Грінченка