1. Орфографічний словник української мови

гайморит

гаймори́т

іменник чоловічого роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гайморит — -у, ч. Запалення слизової оболонки гайморової порожнини. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. гайморит — ГАЙМОРИ́Т, у, ч., мед. Запалення слизової оболонки гайморової порожнини. У дітей гострий гайморит нерідко виникає під час гострого нежитю, грипу, кору, скарлатини та інших інфекційних захворювань, а також внаслідок ураження коренів верхніх зубів (з наук. Словник української мови у 20 томах
  3. гайморит — гаймори́т запалення придаткової порожнини носа – гайморової чи щелепної. Від прізвища англійського анатома 17 ст. Н. Гаймора. Словник іншомовних слів Мельничука
  4. гайморит — ГАЙМОРИ́Т, у, ч. Запалення слизової оболонки гайморової порожнини. У хворих на гайморит часто втрачається нюх, з’являється сльозотеча, світлобоязнь, знижується працездатність (Веч. Київ, 12.III 1958, 4). Словник української мови в 11 томах