1. Орфографічний словник української мови

ганяння

ганя́ння

іменник середнього роду

розм.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ганяння — -я, с. Дія за знач. ганяти і ганятися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. ганяння — ГАНЯ́ННЯ, я, с., розм. Дія за знач. ганя́ти 1, 2. Одно ганяння з ранку і до ночі (Сл. Гр.); Голодні, перепавші [перепалі] од ганяння по діброві пси аж вищать (І. Нечуй-Левицький); Ну, а пiсля ганяння треба було знову трошки погодувати [голубів] (В. Винниченко). Словник української мови у 20 томах
  3. ганяння — ГАНЯ́ННЯ, я, с., розм. Дія за знач. ганя́ти. Одно ганяння з ранку і до ночі (Сл. Гр.). Словник української мови в 11 томах
  4. ганяння — Ганяння, -ня с. Бѣготня. Одно ганяння з ранку й до ночі. Словник української мови Грінченка