гара

га́ра

іменник жіночого роду

розм.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гара — -и, ж., розм. Довга вузька заглибина, гніздо в якій-небудь деталі, куди вставляється виступ іншої деталі; паз. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. гара — ГА́РА, и, ж., розм. Довга вузька заглибина, гніздо в якій-небудь деталі, куди вставляється виступ іншої деталі; паз. Дно старої скрині з'єднувалося зі стінками за допомогою гар у нижній частині останніх (із журн.). Словник української мови у 20 томах
  3. гара — га́ра (ґа́ра) 1. горілка (із сильним неприємним запахом)(ст)|| = аквавіта 2. самогон (ср, ст)|| = бімбер Лексикон львівський: поважно і на жарт
  4. гара — ГА́РА, и, ж., розм. Довга вузька заглибина, гніздо в якій-небудь деталі, куди вставляється виступ іншої деталі: паз. Словник української мови в 11 томах