гара

га́ра (ґа́ра) 1. горілка (із сильним неприємним запахом)(ст)|| = аквавіта

2. самогон (ср, ст)|| = бімбер

Джерело: Лексикон львівський: поважно і на жарт на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гара — га́ра іменник жіночого роду розм. Орфографічний словник української мови
  2. гара — -и, ж., розм. Довга вузька заглибина, гніздо в якій-небудь деталі, куди вставляється виступ іншої деталі; паз. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. гара — ГА́РА, и, ж., розм. Довга вузька заглибина, гніздо в якій-небудь деталі, куди вставляється виступ іншої деталі; паз. Дно старої скрині з'єднувалося зі стінками за допомогою гар у нижній частині останніх (із журн.). Словник української мови у 20 томах
  4. гара — ГА́РА, и, ж., розм. Довга вузька заглибина, гніздо в якій-небудь деталі, куди вставляється виступ іншої деталі: паз. Словник української мови в 11 томах