гара
га́ра (ґа́ра) 1. горілка (із сильним неприємним запахом)(ст)|| = аквавіта
2. самогон (ср, ст)|| = бімбер
Джерело:
Лексикон львівський: поважно і на жарт
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- гара — га́ра іменник жіночого роду розм. Орфографічний словник української мови
- гара — -и, ж., розм. Довга вузька заглибина, гніздо в якій-небудь деталі, куди вставляється виступ іншої деталі; паз. Великий тлумачний словник сучасної мови
- гара — ГА́РА, и, ж., розм. Довга вузька заглибина, гніздо в якій-небудь деталі, куди вставляється виступ іншої деталі; паз. Дно старої скрині з'єднувалося зі стінками за допомогою гар у нижній частині останніх (із журн.). Словник української мови у 20 томах
- гара — ГА́РА, и, ж., розм. Довга вузька заглибина, гніздо в якій-небудь деталі, куди вставляється виступ іншої деталі: паз. Словник української мови в 11 томах