гаркуша
гарку́ша
іменник чоловічого або жіночого роду, істота
той або та, що гаркавить
розм.
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- гаркуша — -і, ч. і ж., розм. Той, хто гаркавить. Великий тлумачний словник сучасної мови
- гаркуша — ГАРКУ́ША, і, ч. і ж., розм. Той, хто гаркавить. Незважаючи на специфічну вимову “р”, гаркушею хлопець себе не вважав (із журн.). Словник української мови у 20 томах
- гаркуша — ГАРКА́ВИЙ ім. (той, хто нечітко вимовляє звук "р"), ГАРКУ́ША розм., ГАРКА́ВЕЦЬ розм., ГАРКУ́Н розм. Словник синонімів української мови
- гаркуша — ГАРКУ́ША, і, ч. і ж., розм. Той, хто гаркавить. Словник української мови в 11 томах
- гаркуша — Гаркуша, -ші об. Картавый, картавая. Левч. 27. Словник української мови Грінченка