гаркіт
га́ркіт
іменник чоловічого роду
розм.
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- гаркіт — -коту, ч., розм. Те саме, що гаркання. Великий тлумачний словник сучасної мови
- гаркіт — ГА́РКІТ, коту, ч., розм. Те саме, що га́ркання. Всюди рух, гамір, крики, гаркіт пили, стук топорів (І. Франко); Постріл її [бронебійки], порівняно з потужним важким гаркотом танків, пролунав блідо, тонко, майже тендітно (О. Словник української мови у 20 томах
- гаркіт — ГА́РКІТ, коту, ч., розм. Те саме, що га́ркання. Всюди рух, гамір, крики, гаркіт пили, стук топорів (Фр., І, 1955, 154); Постріл її [бронебійки], порівняно з потужним важким гаркотом танків, пролунав блідо, тонко, майже тендітно (Гончар, І, 1954, 340). Словник української мови в 11 томах