гаркіт

га́ркіт

іменник чоловічого роду

розм.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гаркіт — -коту, ч., розм. Те саме, що гаркання. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. гаркіт — ГА́РКІТ, коту, ч., розм. Те саме, що га́ркання. Всюди рух, гамір, крики, гаркіт пили, стук топорів (І. Франко); Постріл її [бронебійки], порівняно з потужним важким гаркотом танків, пролунав блідо, тонко, майже тендітно (О. Словник української мови у 20 томах
  3. гаркіт — ГА́РКІТ, коту, ч., розм. Те саме, що га́ркання. Всюди рух, гамір, крики, гаркіт пили, стук топорів (Фр., І, 1955, 154); Постріл її [бронебійки], порівняно з потужним важким гаркотом танків, пролунав блідо, тонко, майже тендітно (Гончар, І, 1954, 340). Словник української мови в 11 томах