гарпун
гарпу́н
іменник чоловічого роду
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- гарпун — -а, ч. Знаряддя у вигляді списа на довгому тросі, що використовується для полювання на великих морських тварин та риб. Великий тлумачний словник сучасної мови
- гарпун — Гакник Словник чужослів Павло Штепа
- гарпун — ГАРПУ́Н, а́, ч. Знаряддя у вигляді списа на довгому тросі, що використовується для полювання на великих водних тварин і риб. Запара шкодував за рушницею, а Вершомет заметушився, поспішаючи до моржа. Він узяв манліхер і гарпун (М. Словник української мови у 20 томах
- гарпун — гарпу́н (англ. harpoon, голл. harpoen) метальне знаряддя для полювання на великих морських тварин. Словник іншомовних слів Мельничука
- гарпун — Метальне знаряддя для полювання на вел. морських тварин; вістря г. містить заряд вибухового матеріалу або речовини, що уражає нервову систему тварини; викидається за допомогою стисненого повітря з гарпунних гармат китобійного судна, з яким з'єднаний канатом. Універсальний словник-енциклопедія
- гарпун — ГАРПУ́Н, а́, ч. Знаряддя у вигляді списа на довгому тросі, що використовується для полювання на великих морських тварин та риб. Озброєні ручними гарпунами, вони [баски] ще в IX сторіччі полювали на китів з веслових човнів (Наука.. Словник української мови в 11 томах