гебан
геба́н
іменник чоловічого роду
ебенове дерево
діал.
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- гебан — Геба́н: — дерево темного кольору, вживане для розкішних виробів [XII] — ебоніт, тут: гебанове, чорне дерево [12] Словник з творів Івана Франка
- гебан — -у, ч., діал. Ебенове дерево. Великий тлумачний словник сучасної мови
- гебан — ГЕБА́Н, у, ч., діал. Ебенове дерево. Подався Сатні до покою й ліг На ліжку з слонової кості й гебану (І. Франко); На малих столичках з чорного гебану стояли пахощі з Гіндостану і прегарні красила (О. Назарук); * У порівн. Як з гебану волос чорний (Сл. Гр.). Словник української мови у 20 томах
- гебан — ГЕБА́Н, у, ч., діал. Ебенове дерево. Подався Сятні до покою й ліг На ліжку з слонової кості і гебану (Фр., XII, 1953, 29); *У порівн. Як з гебану волос чорний (Сл. Гр.). Словник української мови в 11 томах
- гебан — Гебан, -ну м. Эбеновое или черное дерево. Як з гебану волос чорний. Грин. ІІІ. 610. Словник української мови Грінченка