1. Словник української мови в 11 томах

гебан

ГЕБА́Н, у, ч., діал. Ебенове дерево.

Подався Сятні до покою й ліг На ліжку з слонової кості і гебану (Фр., XII, 1953, 29);

*У порівн. Як з гебану волос чорний (Сл. Гр.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гебан — Геба́н: — дерево темного кольору, вживане для розкішних виробів [XII] — ебоніт, тут: гебанове, чорне дерево [12] Словник з творів Івана Франка
  2. гебан — геба́н іменник чоловічого роду ебенове дерево діал. Орфографічний словник української мови
  3. гебан — -у, ч., діал. Ебенове дерево. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. гебан — ГЕБА́Н, у, ч., діал. Ебенове дерево. Подався Сатні до покою й ліг На ліжку з слонової кості й гебану (І. Франко); На малих столичках з чорного гебану стояли пахощі з Гіндостану і прегарні красила (О. Назарук); * У порівн. Як з гебану волос чорний (Сл. Гр.). Словник української мови у 20 томах
  5. гебан — Гебан, -ну м. Эбеновое или черное дерево. Як з гебану волос чорний. Грин. ІІІ. 610. Словник української мови Грінченка