ге

ГЕ¹, виг.

1. Уживається для вираження здивування, привертання уваги.

— Ге! Ге! от тут-то загулялись, Що і од світу одцурались, Диявол-ма вам і стида (Котл., І, 1952, 96);

— Ге, ге! ось два колоски вкупі, подивіться! Добродійко, оддайте корові, дак і будуть вам телятка-близнятка (Барв., Опов.., 1902, 317).

ГЕ², частк. пит., розм. Уживається в питальних реченнях для підкреслення запитання.

— А що, дітки, знудилися, мабуть, без старого діда, ге? (Вовчок, І, 1955, 343);

— А про діда Хо й забули? Не пам’ятаєте, яку чудодійну силу має його борода? Ге? (Коцюб., І, 1955, 170).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ге — ге 1 вигук незмінювана словникова одиниця ге 2 частка незмінювана словникова одиниця розм. Орфографічний словник української мови
  2. ге — I виг. Уживається для вираження здивування, привертання уваги. II част. пит., розм. Уживається в питальних реченнях для підкреслення запитання. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. ге — ГЕ¹, виг. Уживається для вираження здивування, привертання уваги. – Ге! Ге! от тут-то загулялись, Що і од світу одцурались, Диявол-ма вам і стида (І. Котляревський); – Ге, ге! ось два колоски вкупі, подивіться!... Словник української мови у 20 томах
  4. ге — ге евф. до гівно́ (м, ср, ст): – Що то геній! – Геній, не геній, але щось на “ге” точно (Авторка) ◊ велике ге про погану, підлу людину, про негідника|| = креатура ◊ ге на патичку́ = вели́ке ге Лексикон львівський: поважно і на жарт
  5. ге — Ге; ге-ге-ге́ (про людей), виг. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. ге — (кит.) Те саме, що і лоу. Архітектура і монументальне мистецтво
  7. ге — Ге! I меж. 1) Э! Ге, сякі-такі! Мене хочуть воювати, а ви нічого не знаєте. Рудч. Ск. II. 10. 2) Понуканье для коровы, то же, что и гей. Вх. Уг. 250. --------------- Ге II сз. Словно, будто, какъ. Драг. 258. Ци достеріг єсь? — А чому бим не достеріг? Не так ге ви. Драг. 263. Словник української мови Грінченка