гепак

гепа́к

іменник чоловічого роду

діал.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гепак — ГЕПА́К, а́, ч., діал. Стусан. – Ну, дістала ж уже вона за те від свого тата добрих гепаків у плечі (О. Кобилянська). Словник української мови у 20 томах
  2. гепак — УДА́Р по чому, у що, чим, без додатка (різкий сильний поштовх кулаком, рідше ногою, коліном, спрямований на людину, частини її тіла), СТУСА́Н, ТУСА́Н розм., ТАСУ́Н розм., ШТОВХА́Н розм., ШТОВХАНЕ́ЦЬ розм., ШТУРХА́Н розм., ШТУРХАНЕ́ЦЬ, БУХА́Н розм. Словник синонімів української мови
  3. гепак — ГЕПА́К, а, ч., діал. Стусан. — Ну, дістала ж уже вона за те від свого тата добрих гепаків у плечі (Коб., II, 1956, 47). Словник української мови в 11 томах