геп
геп
вигук
незмінювана словникова одиниця
розм.
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- геп — I виг., розм. Уживається як присудок за знач. гепати, гепатися, гепнути, гепнутися. II -а, ч., фін. Різниця між величиною чутливих до змін ставки процента активів і пасивів банку, що підлягають переоцінці або погашенню до певного терміну. Великий тлумачний словник сучасної мови
- геп — ГЕП, виг., розм. Уживається як присудок за знач. ге́пати, ге́патися, ге́пнути, ге́пнутися. Грицько ухопив ґерлиґу. – А куди?.. куди!.. – закричав. Та – геп! ґерлиґою по горобенятах... (Панас Мирний); Яків мій зрадів та, як дурень з печі, в ноги їй геп!... Словник української мови у 20 томах
- геп — див. падати Словник синонімів Вусика
- геп — ГЕП, виг., розм. Уживається як присудок за знач. ге́пати, ге́патися, ге́пнути, ге́пнутися. Грицько ухопив герлигу. — А куди?.. куди!.. — закричав. Та — геп!... Словник української мови в 11 томах
- геп — Геп меж. Звукоподражаніе паденію или удару; шлепъ. Кінь спіткнувся, а він геп у саму калюжу. Ген об землю! Ном. № 6645. Словник української мови Грінченка