геп

I виг., розм.

Уживається як присудок за знач. гепати, гепатися, гепнути, гепнутися.

II -а, ч., фін.

Різниця між величиною чутливих до змін ставки процента активів і пасивів банку, що підлягають переоцінці або погашенню до певного терміну.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. геп — геп вигук незмінювана словникова одиниця розм. Орфографічний словник української мови
  2. геп — ГЕП, виг., розм. Уживається як присудок за знач. ге́пати, ге́патися, ге́пнути, ге́пнутися. Грицько ухопив ґерлиґу. – А куди?.. куди!.. – закричав. Та – геп! ґерлиґою по горобенятах... (Панас Мирний); Яків мій зрадів та, як дурень з печі, в ноги їй геп!... Словник української мови у 20 томах
  3. геп — див. падати Словник синонімів Вусика
  4. геп — ГЕП, виг., розм. Уживається як присудок за знач. ге́пати, ге́патися, ге́пнути, ге́пнутися. Грицько ухопив герлигу. — А куди?.. куди!.. — закричав. Та — геп!... Словник української мови в 11 томах
  5. геп — Геп меж. Звукоподражаніе паденію или удару; шлепъ. Кінь спіткнувся, а він геп у саму калюжу. Ген об землю! Ном. № 6645. Словник української мови Грінченка