гик
гик
іменник чоловічого роду
гикання
розм.
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- гик — -у, ч., розм. Те саме, що гикання. Великий тлумачний словник сучасної мови
- гик — ГИК, у, ч., розм. Те саме, що ги́кання. Далі не витримав [Марко], повернувся і з диким гиком ударився тікать, куди бачили очі (С. Васильченко); На них з гиком наскочили татари (А. Словник української мови у 20 томах
- гик — див. звучання Словник синонімів Вусика
- гик — ГИК, у, ч., розм. Те саме, що ги́кання. Далі не витримав [Марко], повернувся і з диким гиком ударився тікать, куди бачили очі (Вас., II, 1959, 313); На них з гиком наскочили татари (Хижняк... Словник української мови в 11 томах