глотка

Значення в інших словниках

1. глотка — ГЛОТКА – ГОРЛО – ГОРЛЯНКА Глотка. Частина травного каналу, що з’єднує ротову порожнину зі стравоходом. Горло. 1. Передня частина шиї; хрящовий канал, який є початком стравоходу й дихальних шляхів: дихальне горло, прополоскати горло, взяти за горло... Літературне слововживання
2. глотка — -и, ж., анат. Частина травного каналу, що з'єднує ротову порожнину зі стравоходом. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. глотка — хохл. (глотка) горлянка, пелька горлянка, пелька, хавка Словник чужослів Павло Штепа
4. глотка — ГЛО́ТКА, и, ж. Частина травного каналу, що з'єднує ротову порожнину зі стравоходом. Старець.., не розжувавши гаразд, хотів проковтнуть та й подавився. Тут інші старці почали його в спину штовхать .. – насилу вибили йому з глотки той шматок (О. Словник української мови у 20 томах
5. глотка — ГЛО́ТКА (верхня частина травного каналу), ПЕ́ЛЬКА вульг., ХА́ВКА зневажл., діал. Упіймали плотку, що не лізе й в глотку (прислів'я); (Горпина:) Давай лиш, сестро, чарку горілки, або чаю, або чого-небудь, бо в мене пелька засохла од біганини (І. Словник синонімів української мови
6. глотка — ГЛО́ТКА, и, ж. Частина травного каналу, що з’єднує ротову порожнину з стравоходом. З носової порожнини повітря проходить у глотку, від якої починається.. гортань (Анат. і фізіол. люд., 1957, 71); Старець.. Словник української мови в 11 томах