1. Орфографічний словник української мови

глянцювати

глянцюва́ти

дієслово недоконаного виду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. глянцювати — -юю, -юєш, глянцувати, -ую, -уєш, недок., перех. Наводити глянець, глянц. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. глянцювати — ГЛЯНЦЮВА́ТИ, ю́ю, ю́єш, ГЛЯНЦУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., що. Наводити глянець, глянц. Бере [столяр] політуру й глянцує [деталь] до блиску (Л. Первомайський); Його черевики були чисті, і Йосип тільки глянцював їх, орудуючи щітками, а потім сукнянкою (Б. Словник української мови у 20 томах
  3. глянцювати — ПОЛІРУВА́ТИ (обробляючи певним чином якусь поверхню, надавати їй блиску), ШЛІФУВА́ТИ, ГЛЯНСУВА́ТИ (ГЛЯНЦЮВА́ТИ) (ГЛЯНЦУВА́ТИ). — Док.: відполірува́ти, пополірува́ти, відшліфувати, пошліфува́ти, наглянсува́ти, ви́глянцувати. Словник синонімів української мови
  4. глянцювати — ГЛЯНЦЮВАТИ, ю́ю, ю́єш, ГЛЯНЦУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., перех. Наводити глянець, глянц. Бере [столяр] політуру й глянцує до блиску (Перв., II, 1958, 363). Словник української мови в 11 томах