1. Орфографічний словник української мови

гнояк

гноя́к

іменник чоловічого роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гнояк — -а, ч. Те саме, що гнійник. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. гнояк — ГНОЯ́К, а́, ч., вет., мед. Місцеве скупчення гною (у 1 знач.) внаслідок запалення; абсцес, нарив. Лікар, який обрав професію хірурга, повинен уміти розрізати й зашити тканини, зупинити кровотечу, видалити пухлини чи розітнути гнояки (з навч. літ. Словник української мови у 20 томах
  3. гнояк — ГНОЙОВИ́К (жук, що живиться гноєм), ГНОЙОВИ́Й ЖУК, ГНОЯ́К, РИ́ЙКА, СКАРАБЕ́Й. Раптом його увагу привернули гнойовики, що летіли один за одним в одному напрямку (В. Словник синонімів української мови
  4. гнояк — ГНОЯ́К, а́, ч. Те саме, що гнійни́к. Протягом кількох днів гнояк «дозріває», тобто.. розм’якшується і прориває (Як запоб. заразн. хвор.., 1957, 36). Словник української мови в 11 томах
  5. гнояк — Гнояк, -ка м. 1) Навозный жукъ. Вх. Лем. 404. см. гнойовик. 2) = гноївня? КС. 1893. V. 275. Словник української мови Грінченка