годівник
годівни́к
іменник чоловічого роду, істота
рідко
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- годівник — -а, ч., рідко. Те саме, що годувальник. Великий тлумачний словник сучасної мови
- годівник — ГОДІВНИ́К, а́, ч. Те саме, що годува́льник. Старший син Василь, материна поміч, годівник сім'ї (К. Гордієнко); Традиційно батько сприймається як годівник, який відповідає за прийняття рішень, як носій вищого авторитету (із журн.). Словник української мови у 20 томах
- годівник — ГОДУВА́ЛЬНИК (той, хто утримує кого-небудь), ГОДІВНИ́К рідше, ХЛІБОДА́Р уроч., ХЛІБОДА́ВЕЦЬ розм. Його артистична кар'єра скінчилася тим, що він став лише звичайним годувальником і опікуном своєї хоровитої матері (О. Словник синонімів української мови
- годівник — ГОДІВНИ́К, а́, ч., рідко. Те саме, що годува́льник. Старший син Василь, материна поміч, годівник сім’ї (Горд., II, 1959, 16). Словник української мови в 11 томах