1. Орфографічний словник української мови

голобля

голо́бля

іменник жіночого роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. голобля — -і, ж. 1》 Одна з двох жердин, прикріплених кінцями до передньої частини воза, саней і т. ін., в які запрягають коня. 2》 Довга жердина, яка використовувалася як зброя. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. голобля — ГОЛО́БЛЯ, і, ж. 1. Одна з двох прикріплених кінцями до передньої частини воза, саней і т. ін. жердин, у які запрягають коня. Він там за цариною лагодить сани, бо вивернулась голобля (Ганна Барвінок); Їде конем Гаврило – черезсідельника на коневі нема... Словник української мови у 20 томах
  3. голобля — поверта́ти / поверну́ти голо́блі (огло́блі) (наза́д). 1. Змінювати напрямок руху, рухатися в зворотному напрямку; вертатися. Піди ти до свого генерала,— сказав робітник в окулярах,— і скажи йому, що робітники вимагають, щоб начальство сюди прийшло .. Фразеологічний словник української мови
  4. голобля — Голо́бля, -блі, -блею; -ло́блі, -бель Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. голобля — ГОЛО́БЛЯ, і, ж. 1. Одна з двох жердин, прикріплених кінцями до передньої частини воза, саней і т. ін., в які запрягають коня. Він там за цариною лагодить сани, бо вивернулась голобля (Барв., Опов.. Словник української мови в 11 томах
  6. голобля — Голобля, -лі ж. Оглобля. Не по коню, та по голоблях. Ном. № 2818. см. оглобля. Словник української мови Грінченка