голодування
голодува́ння
іменник середнього роду
розм.
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- голодування — -я, с. розм. Стан за знач. голодувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- голодування — ГОЛОДУВА́ННЯ, я, с. Стан і дія за знач. голодува́ти. Дехто вмер, бо з'їв вижебрані скоринки, коли вже шлунок від довгочасного голодування збігся (В. Словник української мови у 20 томах
- голодування — див. голод Словник синонімів Вусика
- голодування — ГО́ЛОД (тривале недоїдання через брак їжі), ГОЛОДУВА́ННЯ, ГОЛОДНЕ́ЧА розм.; БЕЗХЛІ́Б'Я (коли нема хліба). Пішов чоловік з косою і торбиною за плечима, а діти його висихають з голоду, мов сіно (М. Словник синонімів української мови
- голодування — Голодува́ння, -ння, -нню, в -нні Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- голодування — ГОЛОДУВА́ННЯ, я, с., розм. Стан за знач. голодува́ти. Десь після триденного голодування про їжу навіть не думалось — ніби й не існувало на світі ні борщів, ні хліба (Збан., Єдина, 1959, 238); В комплексі профілактики бруцельозу ми вимагаємо усувати мінеральне голодування (Соц. твар., 1, 1956, 50). Словник української мови в 11 томах
- голодування — Голодува́ння, -ня с. Голоданіе. Словник української мови Грінченка