1. Словник української мови в 11 томах

голодування

ГОЛОДУВА́ННЯ, я, с., розм. Стан за знач. голодува́ти.

Десь після триденного голодування про їжу навіть не думалось — ніби й не існувало на світі ні борщів, ні хліба (Збан., Єдина, 1959, 238);

В комплексі профілактики бруцельозу ми вимагаємо усувати мінеральне голодування (Соц. твар., 1, 1956, 50).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. голодування — голодува́ння іменник середнього роду розм. Орфографічний словник української мови
  2. голодування — -я, с. розм. Стан за знач. голодувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. голодування — ГОЛОДУВА́ННЯ, я, с. Стан і дія за знач. голодува́ти. Дехто вмер, бо з'їв вижебрані скоринки, коли вже шлунок від довгочасного голодування збігся (В. Словник української мови у 20 томах
  4. голодування — див. голод Словник синонімів Вусика
  5. голодування — ГО́ЛОД (тривале недоїдання через брак їжі), ГОЛОДУВА́ННЯ, ГОЛОДНЕ́ЧА розм.; БЕЗХЛІ́Б'Я (коли нема хліба). Пішов чоловік з косою і торбиною за плечима, а діти його висихають з голоду, мов сіно (М. Словник синонімів української мови
  6. голодування — Голодува́ння, -ння, -нню, в -нні Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. голодування — Голодува́ння, -ня с. Голоданіе. Словник української мови Грінченка