голубливо

голубли́во

прислівник

незмінювана словникова одиниця

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. голубливо — ГОЛУБЛИ́ВО. Присл. до голубли́вий. Тося не сперечалась, як він став пестити їй голову, ніжно й голубливо приговорюючи, як нарешті він притиснув обличчя собі до грудей і почав гаряче й нестримно його цілувати... (М. Словник української мови у 20 томах
  2. голубливо — ГОЛУБЛИ́ВО. Присл. до голубли́вий. Не зовсім до душі була провідникові молода, пухкенька блондинка.., яку мати голубливо називала Фросенькою (Гончар, Дорога.., 1953, 46); *Образно. В балці голубливо плескався сріблястий струмок (Кач., II, 1958, 402). Словник української мови в 11 томах