1. Орфографічний словник української мови

горювальник

горюва́льник

іменник чоловічого роду, істота

розм.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. горювальник — -а, ч., розм. Той, хто живе в горі, бідує. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. горювальник — ГОРЮВА́ЛЬНИК, а, ч., розм. Той, хто живе в горі, бідує. Бувало, хтось пожаліє Микиту, сільського горювальника, нагодує, пустить у хату погрітися (із журн.). Словник української мови у 20 томах
  3. горювальник — див. нещасливий Словник синонімів Вусика
  4. горювальник — ГОРЮВА́ЛЬНИК, а, ч., розм. Той, хто живе в горі, бідує. Словник української мови в 11 томах