гранильник

грани́льник

іменник чоловічого роду, істота

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гранильник — ГРАНИ́ЛЬНИК, а, ч. Те саме, що гранува́льник. Він із старого роду золотарів і гранильників самоцвітів (Ю. Логвин). Словник української мови у 20 томах