гранувальник
гранува́льник
іменник чоловічого роду, істота
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- гранувальник — -а, ч. Фахівець із гранування. Великий тлумачний словник сучасної мови
- гранувальник — ГРАНУВА́ЛЬНИК, а, ч. Фахівець із гранування. Дружинник повертає квиток спантеличеній Марії. – Приємно познайомитись: теж аматор драмгуртка .. Гранувальник кришталю, між іншим (І. Словник української мови у 20 томах
- гранувальник — ГРАНУВА́ЛЬНИК, а, ч. Фахівець з гранування. Дружинник повертає квиток спантеличеній Марії. — Приємно познайомитись: теж аматор драмгуртка.. Гранувальник кришталю, між іншим (Вол., Місячне срібло, 1961, 46). Словник української мови в 11 томах