1. Словник української мови в 11 томах

гранувальник

ГРАНУВА́ЛЬНИК, а, ч. Фахівець з гранування.

Дружинник повертає квиток спантеличеній Марії. — Приємно познайомитись: теж аматор драмгуртка.. Гранувальник кришталю, між іншим (Вол., Місячне срібло, 1961, 46).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гранувальник — гранува́льник іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. гранувальник — -а, ч. Фахівець із гранування. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. гранувальник — ГРАНУВА́ЛЬНИК, а, ч. Фахівець із гранування. Дружинник повертає квиток спантеличеній Марії. – Приємно познайомитись: теж аматор драмгуртка .. Гранувальник кришталю, між іншим (І. Словник української мови у 20 томах