1. Орфографічний словник української мови

гримання

гри́мання

іменник середнього роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гримання — -я, с. 1》 Дія за знач. гримати 1) і звуки, утворювані цією дією. 2》 Голосні дорікання, погрози і т. ін. кому-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. гримання — КРИК (сильний різкий звук голосу), ПО́КРИК розм., ГУК розм., РЕ́ПЕТ розм., ЗІПА́ННЯ розм., ФУК діал.; СКРИК (раптовий, уривчастий); ГРИ́МАННЯ (погрозливий звук); ЛЕ́МЕНТ, ЛЕМЕНТУВА́ННЯ (перев. з плачем); ВИСК, ВЕ́РЕСК, ВЕРЕСКОТНЯ́ розм., ВЕРЕЩА́ННЯ розм. Словник синонімів української мови
  3. гримання — ГРИ́МАННЯ, я, с. 1. Дія за знач. гри́мати 1 і звуки, утворювані цією дією. 2. Голосні дорікання, погрози і т. ін. кому-небудь. Вона чула від тітки здебільшого саме бурчання та гримання і мало, дуже мало коли зазнавала жалування (Гр. Словник української мови в 11 томах