громовик

громови́к

іменник чоловічого роду, істота

розм.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. громовик — -а, ч., розм. Те саме, що громовержець. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. громовик — див. крикливий Словник синонімів Вусика
  3. громовик — ГРОМОВИ́К, а́, ч., розм. Те саме, що громове́ржець. На тій горі.. Сидить всесвітній старшина — По-вченому Юпітером він зветься, По-простому ж — Ничипір Громовик (Гл., Вибр., 1957, 185). Словник української мови в 11 томах