громовик
громови́к
іменник чоловічого роду, істота
розм.
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- громовик — -а, ч., розм. Те саме, що громовержець. Великий тлумачний словник сучасної мови
- громовик — див. крикливий Словник синонімів Вусика
- громовик — ГРОМОВИ́К, а́, ч., розм. Те саме, що громове́ржець. На тій горі.. Сидить всесвітній старшина — По-вченому Юпітером він зветься, По-простому ж — Ничипір Громовик (Гл., Вибр., 1957, 185). Словник української мови в 11 томах