1. Словник української мови в 11 томах

громовик

ГРОМОВИ́К, а́, ч., розм. Те саме, що громове́ржець.

На тій горі.. Сидить всесвітній старшина — По-вченому Юпітером він зветься, По-простому ж — Ничипір Громовик (Гл., Вибр., 1957, 185).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. громовик — громови́к іменник чоловічого роду, істота розм. Орфографічний словник української мови
  2. громовик — -а, ч., розм. Те саме, що громовержець. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. громовик — див. крикливий Словник синонімів Вусика