громовий
ГРОМОВИ́Й, а́, е́.
1. Прикм. до грім 1.
Ви натягали на себе укривало, але.. чули, як здригається від громових ударів будинок і люто хлеще у вікна дощ (Донч., VI, 1957, 82);
// Який супроводиться громом; з громом.
Вдень тут тепло, часто громові бурі набігають (Л. Укр., V, 1956, 201);
Зловісна громова хмара заходить збоку, суне низько, пливе (Ю. Янов., II, 1954, 196).
2. перен. Який звучанням нагадує грім; дуже голосний, гучний.
Зненацька пролунав громовий вибух, і ясний ранок зразу потьмарився (Гончар, І, 1954, 56);
— Замовчіть, бісові діти, — гримнув Сагайдачний своїм громовим голосом (Тулуб, Людолови, І, 1957, 472);
// Дуже грізний.
Хане громовим поглядом глянула на Купу (Фр., II, 1950, 83);
А вчитель, наче довбнею, бив їх далі громовими словами (Донч., І, 1956, 93).
Значення в інших словниках
- громовий — громови́й прикметник Орфографічний словник української мови
- громовий — -а, -е. 1》 Прикм. до грім 1). || Який супроводиться громом; з громом. 2》 перен. Який звучанням нагадує грім; дуже голосний, гучний. || Дуже грізний. Великий тлумачний словник сучасної мови
- громовий — див. голосний Словник синонімів Вусика
- громовий — ГОЛОСНИ́Й (про голос, звук — який добре чути), ГУЧНИ́Й, ГРОМОВИ́Й підсил., ГРОМОПОДІ́БНИЙ підсил., ДЗВІНКИ́Й, ЗВУ́ЧНИЙ, ГРИМКИ́Й, ЗИ́ЧНИЙ, ХЛЬОСТКИ́Й розм. Словник синонімів української мови