1. Орфографічний словник української мови

грубіти

грубі́ти

дієслово недоконаного виду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. грубіти — ГРУБІТИ – ГРУБШАТИ, ГРУБІШАТИ Грубіти. Ставати грубим, грубішим. Хай знає, що.. руки її грубітимуть та тріскатимуться в роботі (О.Гончар). Грубшати, грубішати. Ставати грубішим. З часом ті згуки грубшали, хрипіли, оберталися в рик (М. Літературне слововживання
  2. грубіти — -ію, -ієш, недок. Ставати, робитися грубим (у 1, 2, 4, 5 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. грубіти — ГРУБІ́ТИ (ставати грубим), ГРУ́БНУТИ, ГРУБІ́ШАТИ, ГРУ́БШАТИ (ставати грубішим). Руки її грубітимуть та тріскатимуться в роботі, розносячи силос важкий та пригортаючи до грудей ягнят (О. Гончар); Дерево грубне (Словник... Словник синонімів української мови
  4. грубіти — ГРУБІ́ТИ, і́ю, і́єш, недок. Ставати, робитися грубим (у 1, 2, 4, 5 знач.). Вона зараз, як віддалася, то й почала грубіти (Вовчок, VI, 1956, 251); Хай знає [Віталик], що всю зиму ці чоботи міситимуть тут багнюку... Словник української мови в 11 томах